Пошук по сайту
company logo




26 травня 2017, 15:58

15 - 19 травня 2017 р. в Інституті законодавства Верховної Ради України відбувся українсько-німецько-польський науково-практичний семінар для молодих науковців і студентів "Елементи прямої демократії у сучасній правовій державі".


Науковці обговорюють ризики та досягнення прямої демократії

Протягом цього тижня в Києві проходить спільний україно-німецько-польський науково-практичний семінар для студентів та молодих науковців «Елементи прямої демократії в сучасній правовій державі». Захід відбувається за ініціативи Інституту законодавства Верховної Ради та Мюнхенського інституту східноєвропейського права.

«Цей проект триває із 2004 року, — зазначив директор Інституту законодавства Верховної Ради Олександр Копиленко, відкриваючи семінар. — Ми вже давно сприймаємо наших німецьких колег як давніх друзів. Відчуваємо таке само ставлення до нас, коли буваємо в Німеччині». Подібні заходи відіграють ключову роль на шляху до досягнення європейських цінностей, до яких прагнуть наші співвітчизники, підкреслив він. Нині Конституційна комісія працює над дуже важливим розділом Основного Закону, який стосується прав і свобод людини, і думки, висловлені під час семінару, можуть посприяти такій роботі, припустив О. Копиленко. Водночас, він наголосив на тому, що традиційно під час заходу акцент робитимуть на молодіжному сегменті. Виступам молодих юристів, які приїхали з різних регіонів нашої країни, а також із німецького Регенсбурга та польського Вроцлава, приділятимуть особливу увагу.

Керівник консульсько-правового відділу Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні Єнс Краус-Массе заявлену тему цього семінару назвав «надзвичайно цікавою і контраверсійно-дискусійною» і наголосив на її актуальності для всіх європейських країн. Пряма демократія походить із таких держав, як Швейцарія та Німеччина, де вона давно вже є буденною справою, нагадав він.

Громадяни активно впливають на процеси в країні, не лише віддаючи свій голос під час виборів, а й беручи участь у різних дискусіях із політичних питань.

У колишніх соціалістичних країнах, за винятком Чехії, після революцій створили певні форми демократії, наголосила науковий референт з російського та українського права Мюнхенського Інституту східноєвропейського права Антьє Гіммельрайх. Це була своєрідна альтернатива політичному безправ’ю, вважає вона. Референдуми можуть змінювати долю народу, зазначила А. Гіммельрайх, а відтак варто бути обережними і більш ретельно досліджувати питання, пов’язані з дією прямої демократії.

Протягом тижня учасники семінару матимуть змогу заслухати доповіді науковців зі світовим іменем на такі теми, як розвиток елементів прямої демократії в історії німецької Конституції, пряма демократія в консенсуальних демократіях на прикладі Швейцарії, Австрії та Данії, конституційно-правові основи прямої демократії в Польщі тощо. Після обіду триватимуть сесії, присвячені студентським доповідям. Усі виступи, в тому числі, й презентовані молоддю, увійдуть до збірки, яка побачить світ після завершення семінару. Окрім того, його учасники напрацюють пропозиції для розробки модельного закону про референдум.

Леся ВИСОЧАНСЬКА.

ГОЛОС УКРАЇНИ № 86 (6591)

ВІВТОРОК, 16 ТРАВНЯ 2017

 

23 травня 2019

i

21 травня 2019 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулася зустріч із представниками Вільнюського університету та Інституту права Литви з метою налагодження наукового співробітництва.
23 травня 2019

i

21 травня 2019 року відбулася зустріч директора Інституту законодавства, академіка НАН України Олександра Копиленка та Координатора проектів ОБСЄ в Україні Генріка Вілладсена, у ході якої обговорювалася співпраця у сфері законотворчості, моніторингу чинного українського законодавства, освітньо-навчальної діяльності.
15 травня 2019

i

13 травня 2019 року Інститут законодавства Верховної Ради України спільно з Асоціацією психіатрів України провели засідання круглого столу «Психічне здоров’я нації: перспективи законодавчого забезпечення».
11 травня 2019

i

25 квітня 2019 року відбулася річна сесія Загальних зборів Національної академії наук України, на якій із доповіддю «Пріоритети законодавчої діяльності в контексті європейського вектору національної правової науки» виступив директор Інституту законодавства Верховної Ради України, академік НАН України О. Л. Копиленко.
26 квітня 2019

i

Проблеми та перспективи запровадження правового інституту лобіювання в Україні стали темою круглого столу, який було проведено 24 квітня 2019 року Інститутом законодавства Верховної Ради України за участю представників профільних парламентських комітетів, співробітників Міністерства юстиції, Антимонопольного комітету України, Національної школи суддів, ряду наукових та освітніх закладів Києва.