Пошук по сайту
company logo




Про Інститут законодавства Верховної Ради України


 

Інститут законодавства Верховної Ради України є базовою установою науково-правового забезпечення законодавчої діяльності Верховної Ради України. Його створено 7 жовтня 1994 року. Постановою Президії Верховної Ради України на виконання рішення Верховної Ради від 22 жовтня 1992 р. Поло­ження про Інститут законодавства затверджене Розпорядженням Голови Верховної Ради України № 770 від 4 серпня 2003 р. (зміни вносилися згідно з Розпорядженнями від 19 листопада 2003, 10 грудня 2004, 30 березня 2006, 17 грудня 2013 р.).

 

Основними завданнями Інституту є підготовка пропозицій щодо формування стратегії державної правової політики Верховної Ради України; розробка наукових концепцій розвитку національного законодавства; проведення  порівняльних досліджень законодавства України й законодавств іноземних держав. На Інститут також покладено завдання щодо підготовки проектів перспективних та поточних державних програм законопроектних робіт Верховної Ради України; організації моніторингу ефективності чинного  законодавства України та прогнозування наслідків його застосування; підготовки проектів законів з найважливіших питань розвитку суспільства і держави та їх наукове обґрунтування; проведення наукової експертизи проектів законодавчих  актів України тощо.

 

Для виконання цих завдань фахівці Інституту здійснюють фундаментальні та прикладні дослідження розвитку законодавства України, аналізують ефективність механізму застосування чинного законодавства, розробляють пропозиції щодо усунення неузгодженостей і суперечностей між окремими актами законодавства та заповнення у ньому правових прогалин. Інститут також вносить пропозиції щодо законодавчого забезпечення виконання Україною взятих на себе міжнародних зобов’язань, у тому числі сприяє адаптації законодавства України до законодавства ЄС. Важливе місце в роботі Інституту приділяється проблемам порівняльного правознавства, співпраці із зару­біжними науковими установами й організаціями. Відповідно, співробітники Інституту вивчають досвід організації законотворчої та законодавчої діяльності зарубіжних країн та координують участь вітчизняних наукових організацій і центрів у дослідженнях з питань законотворчості, систематизації та кодифікації національного законодавства та ін.

 

Нині в Інституті працюють 60 співробітників, серед них: 3 члени-кореспонденти НАН України, 2 академіки НАПрН України, 2 члени-кореспонденти НАПрН України, 1 член-кореспондент НАПН України, 27 докторів наук (із них 16 докторів юридичних наук, 8 докторів економічних наук), 23 кандидати наук (із них 20 кандидатів юридичних наук і 3 кандидати економічних наук), 10 заслужених юристів України, 3 заслужені діячі науки і техніки України і 2 лауреати Державної премії України.

 

07 листопада 2019

i

1 листопада 2019 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбулося експертне обговорення наукового проекту «Цифрова Україна»: правові аспекти».
06 листопада 2019

i

24 жовтня 2019 року у рамках заходів, спрямованих на удосконалення законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки, Інститутом законодавства Верховної Ради України проведено круглий стіл на тему: «Формування стратегій сталого розвитку соціально-економічних систем: методологічні аспекти».
01 жовтня 2019

i

24 вересня 2019 року в Інституті законодавства відбулася презентація видання «Про суд і судову справу», присвяченого реформі судочинства під час Української революції 1917–1921 років.
10 липня 2019

i

- 10 липня 2019 року в Інституті законодавства Верховної Ради України, у рамках моніторингу нормативно-правової бази інвестиційної діяльності, що здійснюється створеним на базі Інституту Міжнародним центром, відбулося засідання з питань економічного співробітництва України та Лівану.
20 червня 2019

i

18 червня 2019 року в Інституті законодавства Верховної Ради України відбувся круглий стіл, який організовано у співпраці з Представництвом в Україні Фонду Ганса Зайделя. Учасники обговорювали проблеми державного управління в Україні в особливих умовах, зокрема питання правового статусу й організації діяльності військово-цивільних адміністрацій.