ПОШУК
Розширений пошук
Пошук здійснюється у публікаціях веб-сайту





Головна » Анонс

У рамках заходів, спрямованих на подальший розвиток законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки, 1 червня 2017 року Інститутом законодавства Верховної Ради України проведено круглий стіл "Сучасні проблеми упорядкування законодавчого поля у сфері розвитку вищої освіти".
версія для друку
1 червня 2017
У рамках заходів, спрямованих на подальший розвиток законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки, 1 червня 2017 року Інститутом законодавства Верховної Ради України проведено круглий стіл "Сучасні проблеми упорядкування законодавчого поля у сфері розвитку вищої освіти".

Сучасні проблеми упорядкування законодавства у сфері вищої освіти

 

У рамках заходів, спрямованих на подальший розвиток законодавчого забезпечення розвитку реального сектору економіки, 1 червня 2017 року Інститутом законодавства Верховної Ради України проведено круглий стіл «Сучасні проблеми упорядкування законодавчого поля у сфері розвитку вищої освіти».

 

Відкриваючи засідання, директор Інституту, член-кореспондент НАН України Олександр Копиленко акцентував увагу на тому, що в постіндустріальну епоху головною рушійною силою суспільного розвитку стають знання. Відповідно, суттєво зростає роль і значення вищої освіти як вирішального фактора формування людського капіталу, забезпечення конкурентоздатності України.

Модератор круглого столу – науковий консультант Інституту законодавства, д.е.н. Валерій Сергієнко підкреслив, що якість підготовки спеціалістів із вищою освітою значною мірою залежить від дієвості законодавчих норм, а також зробив огляд змін, що відбувалися останніми роками у цій сфері, та привернув увагу до існуючих у ній неузгодженостей.

Старший науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України, к.пед.н.  Вікторія Ворона зазначила, що модель економічної діяльності у сфері вищої освіти України передбачає «утримання» вищих навчальних закладів, а не фінансування надання ними освітніх послуг.

На думку доповідача, перспектива полягає у підготовці фахівців для загальносуспільних потреб (відповідно до державного й регіонального замовлення) на конкурсній основі; забезпеченні права здобувачів вищої освіти на відшкодування збитків у разі одержання відповідних послуг неналежної якості; наданні ВНЗ економічної самостійності (фінансової автономії) відповідно до положень сучасної ринкової економіки; запровадженні економічної конкуренції у сфері вищої освіти як змагання між споживачами та виробниками освітніх послуг.

Д.е.н. Ігор Жиляєв звернув увагу на необхідність визначення терміна «освітня послуга», його законодавчого закріплення та встановлення відмінності такої послуги від інших.

Провідний науковий співробітник Інституту вищої освіти НАПН України, к.е.н. Сергій Мельник розповів про розробку нових стандартів вищої освіти відповідно до міжнародної кваліфікації нового переліку спеціальностей. За його словами, методика розробки таких стандартів передбачає, що вони повинні містити перелік компетентностей, якими має володіти випускник програми певного рівня вищої освіти.

Заступник директора Інституту економіки та прогнозування НАН України, член-кореспондент НАН України Андрій Гриценко порушив питання щодо джерел фінансування надання освітніх послуг та можливості одержання їх «у кредит», тобто оплати спеціалістом свого навчання протягом декількох років після його завершення. Разом із тим є ряд спеціальностей, підготовка за якими не становить бізнесового інтересу (космічні дослідження, теоретична математика, фізика тощо). Витрати на це має взяти на себе держава.

Головний науковий співробітник Інституту законодавства, д.е.н. Віктор Мандибура акцентував увагу присутніх на тому, що загальна ситуація в економіці та соціальній сфері залишається поки що вкрай несприятливою для «добровільно-примусового» забезпечення права ВНЗ на економічну самостійність. За його словами, зростання безробіття серед дипломованих фахівців призводить до падіння престижу вищої освіти і, відповідно, до скорочення кількості вищих навчальних закладів, що вимагає втручання держави.

В.о. завідувача відділу комплексних проблем державотворення Інституту законодавства, д.н.держ.упр. Валерій Воротін зазначив, що в Україні склалися вкрай несприятливі обставини щодо відтворення людського капіталу. Серед них – недостатність фінансування системи освіти, диспропорції у її розвитку, невідповідність структури підготовки кваліфікованих кадрів потребам ринку праці, подальше поглиблення освітньої міграції та ін.

В обговоренні нагальних шляхів удосконалення законодавства у сфері вищої освіти також взяли участь співробітники наукових та освітніх установ: Микола Швець, Іван Дахно, Владислава Хижняк, Елла Шелудько, Дар’я Кірієнко.

Сформульовані за результатами обговорення конкретні пропозиції будуть передані до профільного комітету Верховної Ради України, а матеріали цього зібрання увійдуть до науково-практичного збірника.

 





Розробник: ЗАТ "Cофтлайн" (Україна)